Просвіта (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Просвіта — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Просвіта — поширення знань (як процес, так і відповідна діяльність). Термін був поширений у XIX ст. та на початку XX ст. (на початку серед українофілів Галичини), нині вважається застарілим; правильнішим терміном є «освіта»[1]. В українській мові радянських часів, внаслідок створення та поширення терміна «освіта», вживання терміна «просвіта» вважалося проявом «українського буржуазного націоналізму»[джерело?]. У сучасній українській мові, внаслідок існування терміна «освіта», значення терміна «просвіта» звузилося, передовсім до суто громадської діяльності.
- Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка (колишнє Товариство «Просвіта») — українська громадська організація культурно-освітянського спрямування.
- Товариство «Просвіта» — українська громадська організація, започаткована 1868 року українофілами у Галичині. Товариство було знищено в УРСР після радянської окупації 1939 року, одначе продовжило деяку діяльність в екзилі. В Україні відроджене у 1991 році як Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
- Товариство «Просвіта», або Руске Народне Просвитне Дружство — просвітнє товариство бачвансько-срімських русинів, засноване 2 липня 1919 у Новому Саді
- Чернігівське товариство «Просвіта»
- «Просвіта» — щомісячний орган товариства «Просвіта», який виходив у Львові між 1936 і 1939 роками.
- ↑ Просвіта // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 277.
- М. Булатов. Просвіта/освіта // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 527. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- «Просвіта» // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 454-466